як знайти причину і повернути спокійний сон, поради від RHINO

Хропіння часто сприймають як нешкідливу особливість сну. Проте воно може бути пов’язане зі звуженням верхніх дихальних шляхів, а у частини людей — із синдромом обструктивного апное сну. У статті ЛОР-лікарі клініки RHINO пояснюють, чому виникає хропіння, як визначають його причину та від чого залежить вибір лікування.

Хропіння як сигнал організму, а не побутова незручність

Звук хропіння виникає, коли повітря під час сну проходить через звужені дихальні шляхи. М’язи глотки розслабляються, просвіт зменшується, і м’яке піднебіння, язичок або корінь язика починають вібрувати. Що вужчий просвіт, то гучніше хропіння.

Іноді звуження стає настільки вираженим, що потік повітря на кілька секунд повністю припиняється. Так виникають епізоди апное. Запідозрити їх можна за такими ознаками:

зупинки дихання уві сні, які помічають близькі;
раптові пробудження з відчуттям нестачі повітря;
денна сонливість та втома навіть після тривалого сну;
ранковий головний біль та сухість у роті;
часті нічні пробудження до туалету;
підвищений артеріальний тиск, який важко контролювати.

Поєднання хропіння з будь-якою з цих ознак є приводом звернутися до ЛОР-лікаря. Навіть якщо зупинок дихання немає, постійне хропіння погіршує якість сну людини та її близьких.

Медичний факт:

У дослідженні лікарів Henry Ford Hospital у пацієнтів віком 18-50 років, які хропіли, але не мали апное, товщина внутрішніх шарів стінки сонних артерій була більшою, ніж у людей без хропіння. Автори припускають, що вібрація у цей час може спричиняти локальне запалення судинної стінки. Дослідження було невеликим, проте його результати свідчать, що навіть хропіння без апное варто обговорити з лікарем.

Основні причини: від викривлення перегородки до апное сну

Хропіння рідко має одну причину. Найчастіше воно виникає через поєднання анатомічних особливостей носа, глотки чи піднебіння з факторами, які посилюють розслаблення м’язів уві сні. До анатомічних причин належать:

викривлення носової перегородки;
збільшення носових раковин, хронічний риніт;
поліпи носа;
збільшені піднебінні мигдалики або аденоїди;
подовжений язичок і м’яке піднебіння.

Посилюють хропіння надмірна вага, вживання алкоголю перед сном, приймання снодійних препаратів і сон на спині. Коли носове дихання утруднене, людина вночі частіше дихає ротом, і нижня щелепа з язиком зміщуються назад, ще більше звужуючи глотку.

Найсерйознішим станом, пов’язаним з хропінням, є синдром обструктивного апное сну. Під час кожного епізоду апное знижується рівень кисню в крові, а мозок змушений коротко пробуджуватися, щоб відновити дихання. Сон стає уривчастим, навіть якщо людина цього не пам’ятає.

У дітей хропіння найчастіше пов’язане зі збільшеними аденоїдами або піднебінними мигдаликами. Дитина може спати неспокійно, дихати ротом, а вдень бути неуважною чи дратівливою. Тому при регулярному хропінні дитину варто показати ЛОР-лікарю.

Статистика:

За оцінками міжнародної групи дослідників, опублікованими в журналі The Lancet Respiratory Medicine, обструктивне апное сну мають у світі майже 1 мільярд дорослих віком 30-69 років.

Як шукають причину хропіння: огляд і моніторинг сну

Діагностика починається з консультації ЛОР-лікаря та ендоскопічного огляду ЛОР-органів. Ендоскоп дає змогу оцінити стан носової перегородки, носових раковин, носоглотки та глотки. За потреби лікар призначає комп’ютерну томографію ЛОР-органів, щоб уточнити анатомію носа та пазух.

Щоб з’ясувати, чи супроводжується хропіння зупинками дихання, проводять кардіореспіраторний моніторинг сну. Це скринінгове обстеження фіксує епізоди апное та зниження рівня кисню в крові, порушення серцевого ритму й хропіння. Результати допомагають оцінити ступінь апное та обрати метод лікування. Докладніше про цей метод дослідження можна дізнатися за посиланням: https://www.rhinoclinica.com/kardiorespiratornyy-monitorynh-snu/. Для поглибленої оцінки сну за міжнародними стандартами застосовують полісомнографію.

Якщо планується хірургічне лікування, лікар може призначити sleep-ендоскопію. Пацієнта вводять у стан медикаментозного сну, щоб визначити, на якому рівні звужуються дихальні шляхи і які структури спричиняють хропіння.

Коментар лікаря клініки RHINO: «Двоє пацієнтів можуть хропіти однаково гучно, але причини в них будуть різними. В одного проблема в носі, в іншого — у м’якому піднебінні чи мигдаликах. Без обстеження ми не можемо передбачити, яке лікування допоможе, тому спочатку ми з’ясовуємо, де саме виникає звуження».

Підхід RHINO: лікування причини, а не симптому

У клініці RHINO план лікування хропіння складають після комплексного обстеження. Воно може включати огляд ЛОР-лікаря, ендоскопію ЛОР-органів і кардіореспіраторний моніторинг сну для оцінки порушень дихання. Якщо хропіння пов’язане з порушенням носового дихання, лікування може включати корекцію викривленої перегородки або зменшення носових раковин.

При збільшених мигдаликах виконують тонзилектомію, а при надлишку тканин м’якого піднебіння — увулопалатопластику. Якщо хропіння пов’язане насамперед з надмірною вагою чи положенням тіла під час сну, лікар рекомендує відповідні зміни способу життя та позиційну терапію.

Діагностику, хірургічне лікування та подальший супровід пацієнт проходить в одному місці. Лікарі пояснюють результати обстежень зрозумілою мовою та обговорюють можливі варіанти лікування з урахуванням виявленої причини, щоб пацієнт знав, чого очікувати на кожному етапі.

Якщо ви або ваші близькі помічаєте регулярне хропіння, особливо разом з денною сонливістю чи зупинками дихання уві сні, зверніться на консультацію до ЛОР-лікаря клініки RHINO. Фахівець огляне ЛОР-органи, за потреби призначить діагностичні тести та допоможе визначити, яке лікування буде доцільним у вашому випадку.